ГОРДІСТЬ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ, ГОРДІСТЬ УСІЄЇ КРАЇНИ!

Мужність, честь, сила і відвага…
Тільки кращі з кращих узяли присягу
в лавах Збройних сил України.
Вони готові стати на захист своєї Батьківщини,
не втрачаючи жодної хвилини…

«Слава Україні!» – «Героям слава!»

Саме з цих слів розпочалася зустріч зі студентом Ніжинського агротехнічного коледжу, активним учасником Майдану та бойових дій на сході України Артемом Ільченком. Планувалася вона давно, але через серйозне поранення Артема і довгий період реабілітації відбулася тільки сьогодні…

Слухаючи спогади людини, яка у віці 18 років усвідомлено залишила на певний період навчання і з перших днів пішла на Майдан (тому що було відчуття і розуміння того, що залишатися вдома, осторонь цих подій, він не міг), на власні очі бачила, якою ціною небайдужі українці відстоюють свою громадську позицію, незалежність і свободу, усі присутні на зустрічі не могли вимовити ані слова… Перед студентами стояв майже їх одноліток, але за плечима цього юнака було зовсім доросле життя.

Звичайно, пройшовши Майдан, Артем не міг не потрапити в зону проведення АТО, і, коли оголосили мобілізацію, він був серед перших добровольців (тому що через юний вік і відсутність навиків служби в Збройних силах, його не мали права мобілізувати), що пішли боронити свою країну, свій народ…

Згадувалися події Майдану, майже три роки, проведені на сході країни у складі добровольчого батальйону, побратими, з якими захищав територіальну цілісність і незалежність України і яких вимушений був залишити через важке поранення. Але зараз Артем разом із іншими волонтерами активно допомагають нашим захисникам на сході країни, крім того проводять просвітницьку діяльність серед молоді, організовують для учнів і студентів вишкільні табори з метою тактичної та медичної підготовки, отримання навиків поводження в різних надзвичайних, військових умовах.

Наостанок зустрічі Артем висловив побажання студентам не бути байдужими, уміти відстоювати свою позицію, не сприймати як щиру правду будь-яку інформацію, а вміти її аналізувати й робити власні висновки.

Захоплені цікавою та змістовною розповіддю гостя, студенти задавали багато питань, тому що одна справа слухати подібні речі з екрана телевізора, читати в пресі, а інше – спілкуватися зі своїм однолітком, який у віці 22 років стільки побачив, відчув, пережив!

Ми щиро дякуєм Артемові за зустріч і бажаємо найшвидшого відновлення! А всім нашим захисникам хочемо сказати: «Шановні захисники! Ви – наша гордість, наші батьки, брати, сини та кохані, котрі зі зброєю в руках захищаєте Україну! Ми живемо і будуємо плани на майбутнє тільки завдяки вам. Хай Матір Божа тримає вас під своєю покровою, аби повернулись до нас живими і принесли на своїх знаменах мир та спокій для всієї України! Слава Україні!»

Тетяна Шеїн,
заступник директора з навчально-виховної роботи

111111